Спеціалізована компанія "ТЕХНОМАШ" пропонує статтю:
Джерела теплової енергії
По суті справи, ефективних джерел енергії є два, саме головне – зробити правильний вибір: газ чи електроенергія?
Електроенергія
Вона є безпечною, в тому числі і з точки зору екології, а під час горіння газу виділяється багато шкідливих речовин. З цієї причини я погано ставлюсь до газових котлів у котеджах.
Якщо котедж знаходиться у районі, в якому дозволяється встановити двотарифний лічильник, електричне опалення буде найбільш доцільним. Опалювальна електроенергія є значно дешевшою від тієї, яка затрачається на роботу телевізора, холодильника або інших побутових приладів. До того ж, нічний тариф є значно вигіднішим від денного. Якщо будинок добре акумулює тепло, можна опалювати лише вночі, а вдень стіни будуть помалу це тепло віддавати. Щоправда, спочатку доведеться більше витратитись на облаштування якісної теплоізоляції, але економія на експлуатації з часом все це компенсує.
Якщо повернутись до питання безпеки електричного опалення, то в цьому сенсі краще використовувати системи із застосуванням індукційних струмів Фуко.
Тут можуть бути два варіанти. Перший: тепла підлога, а під підлогою кабель, який жодних контактів з підлогою не має. Кабелем протікає струм, і за рахунок індукції утворюється мікрострум у самій підлозі. Дитинка повзає голяком по цій підлозі, і її жодним струмом не вдарить, тому що тут повністю все є ізольоване. Другий варіант: нагрівальний прилад – пластина, конвектор. В приміщенні встановлюються декілька пластин (схожі на наші звичайні батареї опалення), а між ними – ізольовані провідники. Пластини, як і підлога в попередньому варіанті, нагріваються за рахунок індукції, при цьому так само нікого не вдарить струмом, оскільки будь-які контакти відсутні.
А ось використовувати електричний котел для нагрівання води, яка потім йде трубами – це, на мій погляд, велика дурниця. Потрібно прокладати і труби, і кабель, слідкувати за тим, щоб нічого не замерзло і т.д. Виходить і дорого, і ненадійно. 
Ще менш розумним мені видається пристрій, у якому за рахунок електричної енергії включається невеличкий насос, який ганяє воду – вода за рахунок руху зігрівається і тече по трубах у будинку. Такий насос коштує дорожче, ніж електричний котел.
Деколи задають питання: і електрику, і газ можуть відімкнути. Чи не кращим є, для страховки, зробити в будинку дві системи опалення? Теоретично можна поставити і газовий котел, і електричний. Але ми підраховували, порівнювали. Виходить, вигідніше, все-таки, облаштувати надійну теплоізоляцію із сприятливою динамікою охолоджування.
Хоча у кожному конкретному випадку необхідно проводити свої розрахунки, краще за все – шукати оптимальне рішення методом системного аналізу.
Газ
Відносна дешевизна – основна перевага газу перед електроенергією.
Якщо населений пункт, де будується будинок, є газифікований, доцільно подумати про опалення від газового котла (якщо ні, тоді варто розглянути варіант з електроенергією – прокладати проводи значно дешевше, ніж будувати газопровід).
Газовий котел обов’язково повинен бути обладнаний автоматичним керуванням, щоб він забезпечував безпеку – в аварійній ситуації відключався автоматично. При цьому, повторюю, дуже важливою є динаміка зниження температур: відключитись – котел відключиться, але хто його потім включить? Господар повернувся, а система опалення вся замерзла і тріснула… Якщо в будинку взагалі довго не мешкають, потрібно завчасно все розрахувати таким чином, щоб можна було будинок взагалі не опалювати – і без опалення не сталося б нічого поганого. Наприклад, такий водопровід, що коли вода відсутня в трубах, вона, за необхідності, піднімається у водопровід з річки…
Наявність замерзаючого водяного посередника – серйозний недолік традиційного водяного опалення за допомогою газового котла. Зараз знову входить у моду "повітряний посередник". Повітряне опалення є кращим від водяного, але там теж є свої нюанси.
Історія розвитку повітряного опалення в нашій країні є цікавою. Радянський Союз був на першому місці в світі, ми вже почали впроваджувати повітряне опалення, але його знищили жінки.
Зародившись у Римі, через Візантію, повітряне опалення поширилось на Русі – візантійські майстри таким чином обігрівали російські храми. У Білогірському монастирі до сих пір є аналогічна система, секрет якої наші спеціалісти до сьогоднішнього дня не можуть розгадати. Ніяк не вдається виявити канали в стінах.
Повітряне опалення почали облаштовувати і в російських палацах (така система є і в стінах Кремля, але вона не використовується).
Ці рішення сподобались багатьом архітекторам в Європі. У Відні почали будувати палаци з повітряною системою, яку називали "русіш ґайцунґ" – "російське опалення"! Після революції "російське опалення" в Росії було практично повністю витіснене "радянським" – водяним. Однак, в середині 60-х років XX століття завідувач кафедри Військово-інженерної академії полковник Казанцев згадав про повітряну систему і запропонував збудувати житловий будинок, не витрачаючи жодної копійки на опалення: зробити канали нічого не вартує, навіть навпаки – виходить економія цегли. Приєднані до тепломережі калорифери за рахунок природної тяги без жодних вентиляторів нагрівають повітря – це і опалення, і вентиляція одночасно. Щоправда, в деяких приміщеннях, де відсутній притік повітря – на кухні, в кутових кімнатах – доведеться облаштувати невеликі опалювальні системи. А решта – суцільна економія і безпека: труб прокладати непотрібно, нічого не замерзає… За цією технологією Казанцев збудував у Підмосков’ї невеликий експериментальний будиночок, де все прекрасно працювало. І тоді він вийшов з цікавою ідеєю: в Москві, на Фрунзенській набережній Міністерство оборони збудувало два будинки, так ось, нехай, запропонував Казанцев, ці будинки будуть цілком однаковими, але один – з традиційним опаленням, а інший – з повітряним. Так і зробили. Нажаль, у будинку з новою системою були якісь неприємності під час пуску. А в цих будинках поселились самі лише полковники, генерали і адмірали. В них всіх були дружини, які об’єднались і пішли до великого начальства: ось, у сусідів все нормально, а в нас не знаєш, чого й очікувати. І вони зуміли вплинути на начальство. Вийшов наказ: поставити на всьому "хрест" і зробити в експериментальному будинку стандартну, традиційну систему опалення…
<<< Повернутись
Вона є безпечною, в тому числі і з точки зору екології, а під час горіння газу виділяється багато шкідливих речовин. З цієї причини я погано ставлюсь до газових котлів у котеджах.
Ще менш розумним мені видається пристрій, у якому за рахунок електричної енергії включається невеличкий насос, який ганяє воду – вода за рахунок руху зігрівається і тече по трубах у будинку. Такий насос коштує дорожче, ніж електричний котел.
Відносна дешевизна – основна перевага газу перед електроенергією.
Ці рішення сподобались багатьом архітекторам в Європі. У Відні почали будувати палаци з повітряною системою, яку називали "русіш ґайцунґ" – "російське опалення"! Після революції "російське опалення" в Росії було практично повністю витіснене "радянським" – водяним. Однак, в середині 60-х років XX століття завідувач кафедри Військово-інженерної академії полковник Казанцев згадав про повітряну систему і запропонував збудувати житловий будинок, не витрачаючи жодної копійки на опалення: зробити канали нічого не вартує, навіть навпаки – виходить економія цегли. Приєднані до тепломережі калорифери за рахунок природної тяги без жодних вентиляторів нагрівають повітря – це і опалення, і вентиляція одночасно. Щоправда, в деяких приміщеннях, де відсутній притік повітря – на кухні, в кутових кімнатах – доведеться облаштувати невеликі опалювальні системи. А решта – суцільна економія і безпека: труб прокладати непотрібно, нічого не замерзає… За цією технологією Казанцев збудував у Підмосков’ї невеликий експериментальний будиночок, де все прекрасно працювало. І тоді він вийшов з цікавою ідеєю: в Москві, на Фрунзенській набережній Міністерство оборони збудувало два будинки, так ось, нехай, запропонував Казанцев, ці будинки будуть цілком однаковими, але один – з традиційним опаленням, а інший – з повітряним. Так і зробили. Нажаль, у будинку з новою системою були якісь неприємності під час пуску. А в цих будинках поселились самі лише полковники, генерали і адмірали. В них всіх були дружини, які об’єднались і пішли до великого начальства: ось, у сусідів все нормально, а в нас не знаєш, чого й очікувати. І вони зуміли вплинути на начальство. Вийшов наказ: поставити на всьому "хрест" і зробити в експериментальному будинку стандартну, традиційну систему опалення…
