Спеціалізована насосна компанія "ТЕХНОМАШ" пропонує статтю:
Насоси: як уникнути прикрих помилок
Настало літо, розпочався дачний сезон. Але що таке дача без нормального водопостачання?
Одне непорозуміння: ні душ прийняти, ні посуд помити. Більшість людей для вирішення подібних "водяних" проблем вже запаслась насосами, а хтось лише збирається їх придбати.
Мета цієї статті – допомогти уникнути помилок під час вибору, встановлення і експлуатації насосного обладнання.
Почнемо з того, що для забезпечення водопостачання можуть бути використані різноманітні типи насосів: самовсмоктуючі насоси, свердловинні або занурювані насоси, колодязні насоси або ручні насоси.
Якщо необхідно підняти воду з невеликої глибини, то найзручнішими для цього є самовсмоктувальні насоси та насосні станції, які створені на їх основі.
На які нюанси варто звернути увагу, щоб уникнути непередбачуваних неприємностей під час використання цих насосів?
Для початку відзначимо, що самовсмоктувальні насоси і насосні станції мають змогу підняти воду з глибини не більше 8 м. Але, обираючи та купуючи такий насос, потрібно обов’язково пам’ятати, що якщо глибина залягання води в колодязі без включення насосу дорівнює, наприклад, 7-8 метрів, то існує ризик, що після включення насосу та відкачування частини води ця глибина може збільшитись. Як результат, такий насос вже не зможе забезпечити водопостачання будинку.
Якщо насосну станцію планується використовувати протягом усього року, необхідно пам’ятати про наступне. Для того, щоб у холодну пору року вода не замерзала, трубу від колодязя до будинку необхідно обов’язково утеплити або прокласти в землі нижче рівня промерзання. Саму станцію необхідно встановити у теплому приміщенні, а для запобігання замерзання води у шлангу, колодязь теж доведеться утеплити.
Якщо відстань від поверхні до водяного дзеркала складає понад 8 м, і самовсмоктувальні насоси допомогти вже не в змозі, тоді можливе застосування свердловинних або колодязних насосів.
Під час встановлення свердловинного насосу потрібно обов’язково правильно підібрати діаметр свердловини – він не повинен бути надто великим. Справа в тому, що охолодження електродвигуна свердловинного насосу здійснюється потоком води, що піднімається. Тому, для кожного свердловинного насосу в технічній документації обов’язково зазначається мінімально допустима швидкість руху води. А вона, в свою чергу, безпосередньо пов’язана з діаметром свердловини.
Якщо діаметр свердловини буде надто великим, тоді швидкість води може бути неприпустимо низькою. Це може призвести до псування насосу.
Необхідно відзначити, що як для насосних станцій, так і для свердловинних насосів дуже важливим є їх захист від "сухого ходу". "Сухий хід" виникає в ситуації, коли рівень води у колодязі або свердловині падає нижче критичного, і всмоктувальний патрубок (шланг) виявляється вищим від цього рівня. Як результат – перегрів двигуна і вихід насосу з ладу.
Щоб запобігти описаній ситуації, існують декілька способів захисту насосу.
Можливо використовувати поплавкову систему. Схема роботи в такому випадку є достатньо простою. При падінні рівня води поплавок опускається у нижнє положення, розмикає коло електроживлення та відключає насос. При підвищенні рівня води до нормального значення поплавок знову піднімається і, замкнувши лінію, включає насос.
Аналогічно працює і захист насосу за допомогою опущених у воду двох спеціальних електродів (датчиків рівня), з’єднаних із захисним пристроєм. Якщо нижній електрод виявився вище рівня води, тоді здійснюється відключення насосу, і навпаки, коли вода досягне рівня верхнього електроду, захисний пристрій включить насос.
Ще одним способом захисту насосу від "сухого ходу" є пристрій, який не відслідковує рівень води у колодязі чи свердловині, а контролює проходження води через насос. Є вода – насос працює, як тільки рух води припиняється, цей пристрій зупиняє його роботу.
Добрий насос – це технічно складний та, як наслідок, достатньо "примхливий" пристрій. Тому і вимоги до стабільності напруги в електромережі є достатньо жорсткими. Так, для більшості насосних станцій допустиме відхилення напруги складає плюс-мінус 10%, а для свердловинних насосів – плюс-мінус 5%.
При необхідності, для забезпечення стабільності напруги живлення необхідно передбачати встановлення стабілізатора електроживлення.
Під час монтажу як насосних станцій, так і свердловинних насосів, потрібно не забувати встановлювати зворотний клапан. Він потрібен для того, щоб вода не відійшла назад у свердловину чи колодязь при відключенні насосу. Підібрати оптимальний насос – завдання достатньо складне, і доручати його вирішення краще професіоналам. Але сподіваємось, що й ці нехитрі поради допоможуть уникнути прикрих помилок під час придбання і експлуатації насосного обладнання, і воно, в подяку Вам, буде служити довго та справно!
<<< Повернутись
Для початку відзначимо, що самовсмоктувальні насоси і 
