Спеціалізована компанія "ТЕХНОМАШ" пропонує статтю:
Свердловина чи колодязь?
Усі люди роблять це...
Усі люди користуються водою, і якщо Ви бажаєте робити це з комфортом – облаштуйте собі автономне водопостачання.
Єдиною альтернативою централізованому водопостачанню є буріння власної свердловини на ділянці.
Колодязі - малодебітні, неглибокі, потребують періодичного чищення, а також мають схильність до замулення. Конструкції колодязів не відрізняються різноманіттям, хоча є досить незвичні, наприклад, – "абіссинський колодязь" (тонка труба з боковими отворами на кінці, забита в землю до водоносного піщаного шару, облаштовується ручним насосом), але це вже, швидше, свердловина, аніж колодязь.
Як правило, бактеріологічні аналізи води з колодязя дають незадовільні результати. Існуючий рівень забруднення середовища не дозволяє очікувати нічого іншого від колодязів, з їх живленням з безнапірних водоносних пластів, які залягають неглибоко. А коли бачиш, як копають колодязь в глибокій вузькій ямі живі люди, відколупуючи лопатою липкі грудки глини, стоячи по коліна у болоті й очікуючи, коли чергове бетонне кільце під своєю вагою просяде і опустить нижні кільця на черговий метр, відразу розумієш, що цей трилер здається крутішим за хічкоківські.
І ось тут-таки приходить думка про буріння свердловини – тієї самої, яка приносить відчуття гордості та глибокого (в усіх сенсах) задоволення.
Як викопати колодязь. Відео.
Чи так це?
Свердловина – це рясні врожаї на грядках, квітучі сади та парки з фонтанами, водоймами, басейнами та іншими павичами, а також ковток міцного чаю вранці та повна ложка борщу на обід, з чистого посуду.
А ще своє джерело – це свіжа сорочка і гарний настрій. Ви помічали, що власники свердловин навіть поводяться по-іншому? Тому, що вода – це життя, а своя вода помітно підвищує якість життя, адже Земля, насправді, – це планета води.
Пісок та вапняк
Свердловина буває глибокою (так звана, артезіанська – до насиченого водою вапняку, який залягає на глибині до 200 м) і мілкою (до 30 м). Мілка буриться, як правило, на пісок, хоча інколи вапняк підходить до поверхні до 20 метрів. Техніка для буріння різних свердловин використовується різноманітна: якщо для буріння на пісок застосовують шнековий метод (схожий на свердління глини буравчиком), то для буріння артезіанських свердловин найчастіше використовується роторний метод, коли обертання передається на буровий інструмент трубами, а руйнування породи відбувається шарошечним долотом, яке може долати тверді скельні породи, що залягають під землею у вигляді величезних валунів, занесених сюди під час льодовикового періоду (так звані морени).
Свердловина всередині
Після буріння свердловина (а під час буріння артезіанських свердловин – в процесі, етапами) обсаджується сталевою трубою – так званою обсадною колоною. Труби з’єднуються в колону або різьбовим з’єднанням (конусна трапецеїдальна різьба), або зварюванням. Другий спосіб є міцнішим, хоча, внаслідок порушення однорідності структури металу під час зварювання, з’являються передумови для підсилення корозії у місцях з’єднання. На вартість буріння впливає металомісткість свердловини, до половини вартості свердловини припадає на метал. Діаметр свердловини на пісок – 127 мм, у потужних артезіанських свердловин діаметр колони змінюється з глибиною, обсадна колона має телескопічну конструкцію, зверху труба – 215 мм, а вапняк розбурюється долотом діаметром 76 мм.
Не так давно з’явилась мода всередину сталевої колони вставляти пластикову трубу. При цьому діаметр обсадної колони збільшується, що призводить до подорожчання всієї конструкції. Інших зрозумілих пояснень застосуванню пластика буровики не наводять. Якщо б можливо було вставити суцільну скляну колону – тоді, мабуть, – так, споруда була б вічною: скляні буси знаходили в пірамідах фараонів.
Що стосується оцинкованих, анодованих або труб з гальванічним покриттям, то за рахунок їх високої корозійної стійкості, стінка труби може бути тоншою, тобто, труба – дешевшою (менше металу). Але застосовувати їх можливо лише для технічних потреб, з часом це покриття переходить у воду у вигляді шкідливих для здоров’я і навіть небезпечних для життя сполук.
Термін експлуатації
Терміни експлуатації в різних свердловин є різними: піщана служить як і колодязь – 5-10 років. У окремих випадках (при значно насиченому водоносному шарові та інтенсивній експлуатації) – довше. Артезіанська свердловина служить до 40-50 років – на наш вік досить!
Підбір насосу
<<< Повернутись
